Діти, які з різних причин опинились в сиротинцях, не завжди взагалі не мають батьків. Іноді, проблеми в родині тимчасові, їх можливо вирішити, але дитині потрібно якийсь час жити не в своєму домі. Ситуації в житті дитини бувають різні – смерть батьків, позбавлення батьківських прав, тимчасове вилучення з родини тощо. Але кожній дитині потрібен дім і дорослий поряд, якому він може довіряти.
Усиновлення
Цей варіант, мабуть, найкращий для дитини, проте і, мабуть, найскладніший для родини. Усиновлення можливо коли дитина сирота – немає батьків фізично, вони позбавлені батьківських прав, чи дають згоду на усиновлення. В цьому випадку дитина стає частиною родини, має всі права біологічних дітей і живе з усиновлювачами стільки, скільки потребуватиме, поки не вирішить піти у самостійне життя.
Опікунство та піклування
Опікунами дитини можуть бути її родичі, наприклад, бабуся, дідусь, повнолітні брати та сестри та інші – вони мають пріоритет при наявності декількох бажаючих прихистити дитину. Проте опікунство можна оформити і не маючи родинних зв’язків з дитиною, за умови проходження спеціальних курсів і призначені кандидатами в опікуни/піклувальники. Під опіку можна прийняти дитину до 14 років, піклування — від 14 до 18. В окремих випадках дитина, яка перебуває під опікою/піклуванням, може бути усиновлена. Дитина, над якою призначено опікунство, живе в родині опікуна, зазвичай – до свого повноліття.
Патронат
В патронат потрапляють діти, які мають батьків, але не можуть з ними жити з якихось причин. В ідеалі – це тимчасове явище і дитина може повернутися до дому, коли/якщо її біологічні батьки виправлять ситуацію і їм дозволять забрати дітей. В патронатній родині дитина живе тимчасово – до 3 місяців, після чого вона або повертається до біологічних батьків, або їй шукають усиновлювачів. В окремих випадках цей термін може бути подовжено.А патронатний вихователь приймає наступну дитину, яка потребує прихистку.
Патронат — це оплачувана державою робота. Патронатний вихователь обов’язково працює з помічником. Раніше це міг бути тільки родич патронатного вихователя, але тепер – будь-яка людина, яка висловила таке бажання і пройшла відповідне навчання.
Прийомна сім’я
Родина, яка може прийняти у себе від 1 до 4 дітей, піклуватися про них та виховувати, разом із власними дітьми. Ця робота також оплачується державою. Чимось схоже на патронат, проте діти можуть жити в прийомній родині довше, іноді навіть до повноліття.
Дитячий будинок сімейного типу
Іще цю форму піклування про дітей називають «велика прийомна сім’я». В таку родину можна забрати від 5 до 10 дітей, але має бути не більше 10 разом з власними, біологічними дітьми. Такі батьки мають статус батьки-вихователі та отримують фінансову підтримку від держави.
Наставництво
Якщо взяти дитину в родину немає змоги чи хоробрості не вистачає, можна допомогти їй підготуватися до самостійного життя, не забираючи її з притулку.
Наставництво — це можливість допомогти дітям та молоді з інституційних закладів соціалізуватися та адаптуватися до самостійного життя.
Ваша задача – приходити до дитини в гості (регулярно), проводити з нею час поза стінами сиротинця (кіно, парки, розваги тощо), за домовленістю з адміністрацією закладу, можна навіть запрошувати дитину до себе до дому з ночівлею. Мета наставництва – познайомити дитину зі світом поза стінами дитбудинку, показати їй, що її люблять та цінують.
В будь-якому разі, вам доведеться пройти спеціальне навчання – завдяки йому простіше буде визначитись, яка саме форма допомоги дитині (чи дітям) підходить. А також зібрати пакет документів та облаштувати житло таким чином, аби його схвалила комісія соціальних працівників.
Дізнатися більше можна на Єдиній державній платформі про усиновлення та сімейні форми виховання «Україна для кожної дитини».