Подія об’єднала представників державного сектору, бізнесу, громадських організацій та дітей для обговорення ключових викликів онлайн-безпеки та формування національних підходів у захисті дітей у цифровому середовищі.
«Формування безпечного цифрового середовища для дітей потребує системного державного підходу, що базується на дослідженнях, міжнародному досвіді та міжсекторальній співпраці. Йдеться не про механічне запозичення глобальних практик, а про їх адаптацію до українського контексту з урахуванням потреб і голосу дітей. Лише за таких умов можливо вибудувати ефективну національну політику онлайн-безпеки в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій», – додає засновниця ГО Dignity Online Анастасія Дьякова.
Під час круглого столу презентували аналітичні звіти, міжнародні дослідження та тренди у сфері, інновації в публічних політиках різних країн світу за останні роки, а також обговорили можливі для України шляхи для створення національних підходів щодо онлайн-безпеки дітей в рамках частини євроінтеграційного процесу.
«За результатами дослідження цифрової та ШІ-грамотності 2025 року, 78% підлітків уже стикалися з проблемами онлайн-безпеки. Це свідчить про масштаб присутності дітей у цифровому середовищі та про потребу в системних рішеннях. Тому державна політика у сфері розвитку цифрових навичок спрямована не лише на реагування на інциденти, а на формування культури безпечної поведінки в онлайн-просторі. Через такі проєкти, як Дія.Освіта, ми впроваджуємо практичні інструменти кібергігієни, щоб захисні цифрові звички були доступними для всіх громадян і ставали нормою з раннього віку», – зазначає Ярослава Дьо, Керівник експертної групи директорату розвитку цифрових навичок та цифровізації освіти Мінцифри.
Ключовим фокусом події стало формування бачення того, як на основі досліджень та міжнародного досвіду вибудовувати державну політику з онлайн-безпеки дітей в Україні.
«Цифровий простір уже є великою частиною життя дітей, тому наше завдання – зробити його безпечним для них. Для нас це передусім питання прав дитини. Йдеться не лише про захист, а й про те, щоб слухати самих дітей і враховувати їхній досвід. Ми віримо, що найкращі рішення з’являються тоді, коли поєднуються дослідження, міжнародний досвід і голос дітей», – підкреслює Соня Куш, директорка Save the Children (Врятуймо дітей) в Україні.
Потенційні ризики для дітей в інтернеті у наступні 5-10 років
Учасники круглого столу обговорили майбутні виклики онлайн-безпеки, основними з них є:
- Штучний інтелект (AI): deep fake, кібербулінг, шантаж та порушення приватності; негативний вплив на ментальне здоров’я, когнітивний розвиток та соціалізацію дітей; можливість формування залежності від AI-ботів та втрати критичного мислення.
- Розширена та віртуальна реальність (AR/VR/MR): доступ до насильницького або сексуально шкідливого контенту, травмування через 3D-експірієнс, ризики для аватарів дітей у віртуальному світі.
- Насильницькі дії з боку дітей: кібербулінг є одним з найпоширеніших видів насильства дітей над дітьми в онлайн-середовищі, однак розвиток новітніх технологій, таких як AI та розширена реальність, збільшує формати та масштаби насильства дітей над дітьми.
- Поєднання ризиків: наприклад, одночасне кібернасильство, шантаж і пропаганда, що посилює психологічний тиск на дітей.
- Проблеми з ментальним здоров’ям дітей через взаємодію в онлайн-світі: діти все більше часу проводять в інтернеті, шукають підтримку у чат-ботів ШІ, стикаються з насильством в доповненому світі, тому ми можемо говорити про збільшення тиску на психічне здоров’я дітей під час користування онлайн-світом. Детальніше про це можна почитати тут.
Подія підтвердила: створення безпечного цифрового середовища для дітей неможливе без системного підходу, участі дітей та міжсекторальної координації, і Україна має всі шанси інтегрувати світовий досвід та сформувати власні ефективні підходи з онлайн-безпеки.
Захід проходив за підтримки CDTO Campus – національного освітнього проєкту, який готує лідерів цифрової трансформації для державного сектору.
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки уряду Швеції (SIDA). Відповідальність за вміст повністю несе автор. Sida не обов’язково поділяє висловлені погляди та тлумачення.
Читайте також
