В Україні проблема онлайн-насильства щодо дітей залишається значною мірою прихованою. Попри поширене переконання, що дитина обов’язково розповість батькам про небезпеку, дані всеукраїнського дослідження свідчать: більше половини дітей (59,6%) не поділились ситуацією, що з ними трапилась в інтернеті. Причиною мовчання зазвичай є не відсутність довіри, а страх, сором і внутрішні психологічні механізми захисту.
Мовчання дитини – це часто спосіб впоратися з травматичним досвідом. Дитяча психіка намагається захистити себе від сильних емоцій, нерозуміння та відчуття провини.
Чому діти не розповідають про онлайн-насильство
- Почуття сорому та провини. Кривдники часто маніпулюють дитиною, переконуючи її, що вона сама «винна» у тому, що сталося. Дитина боїться осуду або покарання.
- Страх наслідків. Погрози, шантаж, ризик повторного насильства або страх зруйнувати стосунки з близькими змушують дітей мовчати.
- Недостатня поінформованість. Не всі діти усвідомлюють, що стали жертвами насильства, або знають, куди звернутися по допомогу.
- Маніпуляції та “секрети”. Фрази на кшталт «це наш секрет» або «тобі ніхто не повірить» формують у дитини хибне відчуття обов’язку зберігати мовчання.
Роль дорослих: підтримка без осуду
Найбільше, що допомагає дитині заговорити, – це впевненість, що її не звинуватять і не залишать сам на сам із проблемою. Важливо формувати атмосферу безумовної підтримки, говорити про особисті межі та безпеку зрозумілою мовою, а також навчати дітей простим правилам захисту.
Одним із таких інструментів є «правило купальника»: частини тіла, які прикриває купальник або плавки, є приватними. Ніхто не має права їх торкатися, фотографувати чи просити показати без медичної необхідності та без дозволу батьків або законних представників. Дитина має право сказати «ні» будь-якому дорослому.
«Найбільший бар’єр – це не технології, а сором і страх. Дитина мовчить не тому, що їй байдуже чи вона не довіряє, а тому що їй страшно. Наше завдання – створити середовище, де перша реакція дорослого звучить так: “Я тобі вірю. Ти не винен”. Саме з цього починається захист», – наголосила Анастасія Дьякова, засновниця ГО Dignity Online.
У разі виявлення фактів насильства важливо зберігати спокій, підтримати дитину та, за потреби, негайно звернутися до правоохоронних органів і профільних служб.
У Національній соціальній сервісній службі України підкреслюють, що дорослі не повинні залишатися з проблемою наодинці: «Найважливіше – не мовчати і вчасно звертатися по допомогу. У таких випадках дитина та родина можуть отримати підтримку фахівців», – зазначив Віктор Зелений, директор Департаменту державного контролю за дотриманням прав дітей Нацсоцслужби.
Куди звернутися по допомогу?
Якщо вам або вашій дитині потрібна підтримка:
- Telegram-бот: @dignity_online_bot;
- Гаряча лінія з протидії онлайн-ризикам: 1545 (далі 3);
- Безкоштовні психологічні консультації для дітей, батьків та спеціалістів від Dignity Online.
Фахівці наголошують: спокійна реакція дорослого, віра в слова дитини та своєчасне звернення по допомогу – це перші і найважливіші кроки до її безпеки та відновлення.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту: “Підтримка захисту, відновлення через економічні можливості та послуги психічного здоров’я в Україні (SPROUT)”, за фінансової підтримки Aktion Deutschland Hilft e.V. Зміст цього допису є виключною відповідальністю Dignity Online і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Aktion Deutschland Hilft e.V.
Читайте також
