Здається, що про залізо найбільше доводиться думати батькам немовляти: вводимо прикорм, обираємо каші, додаємо м’ясо. Минає кілька років, дитина їсть майже з дорослого столу, і питання ніби закрите. А потім починається підлітковий вік, коли організм знову потребує особливої уваги до цього мікроелемента.
Причина доволі проста: тіло швидко змінюється і росте, у дівчат після початку менструацій до цього додаються регулярні втрати крові, тому потреба в залізі в них вища. Якщо менструації рясні, ризик дефіциту також збільшується.
Залізо потрібне не тільки для гемоглобіну
Зв’язок із гемоглобіном відомий ще зі шкільної біології. Залізо входить до складу цього білка еритроцитів, а гемоглобін переносить кисень від легень до тканин.
Та на цьому його роль не закінчується. Організм використовує залізо для роботи багатьох ферментів, воно необхідне для нормального росту та розвитку нервової системи. Тому дефіцит може існувати ще до того, як аналіз покаже залізодефіцитну анемію: спочатку зменшуються запаси заліза, а вже потім може знижуватися гемоглобін.
Саме через це порада просто подивитися, чи не бліда дитина, мало що вирішує. За зовнішністю визначити дефіцит неможливо.

Немовлята і підлітки: два періоди, про які варто пам’ятати
У перші місяці дитина використовує запаси заліза, сформовані ще до народження. У другій половині першого року вона швидко росте, цих запасів стає недостатньо, тому після введення прикорму важливо регулярно пропонувати їжу, яка містить залізо.
У підлітковому віці ситуація інша, але потреби організму знову зростають. За рекомендаціями NIH, хлопцям від 14 до 18 років потрібно 11 мг заліза на добу, дівчатам — 15 мг.
Є й обставини, через які за раціоном варто стежити уважніше. Підліток може вирішити відмовитися від м’яса, активно тренуватися або харчуватися досить вибірково. Сам по собі вегетаріанський раціон не означає, що дефіцит неодмінно виникне, проте отримувати достатньо заліза з рослинної їжі потребує більш продуманого меню.
А для дівчини важливо ще й те, якими є менструації. Рясна кровотеча — це не особливість, яку потрібно просто перетерпіти щомісяця, а привід обговорити ситуацію з лікарем, зокрема через можливий дефіцит заліза.
М’ясо, сочевиця чи гречка: звідки дитина отримує залізо
У їжі воно представлене у двох формах, і ця різниця має практичне значення. Гемове залізо міститься в продуктах тваринного походження та засвоюється краще. Його джерелами можуть бути яловичина, індичка, інше м’ясо, риба та морепродукти.
Негемове залізо є у бобових, крупах, горіхах, насінні, деяких овочах та інших рослинних продуктах. Засвоюється воно гірше, але допомагає знайоме сусідство з вітаміном С. Тож сочевиця із солодким перцем або квасоля з помідорами — цілком вдале поєднання не лише з погляду смаку. І не варто намагатися вираховувати засвоєння заліза з кожної тарілки. Якщо дитина здорова, набагато практичніше подбати про різноманітність меню та регулярну присутність у ньому продуктів із залізом.
Інша справа, якщо підліток прибирає з раціону цілу групу продуктів. Заборона навряд чи допоможе, а от разом розібратися, чим замінити звичні джерела білка, заліза, вітаміну B12 та інших нутрієнтів, буде корисніше.

Втома у підлітка не завжди означає дефіцит заліза
Постійне бажання спати після школи саме по собі ще нічого не доводить. Підлітки нерідко недосипають, а втома може супроводжувати дуже різні стани.
Звернути увагу варто, якщо слабкість і втомлюваність стали незвичними для дитини, з’явилися блідість, запаморочення, головний біль, задишка або стало складніше витримувати навантаження, яке раніше давалося нормально. Досить специфічним сигналом може бути потяг до нехарчових речовин або бажання постійно їсти лід.
Але навіть кілька таких симптомів — не причина самостійно купувати залізо. Спочатку потрібно зрозуміти, чи справді є дефіцит і чому він виник. Причиною можуть бути не тільки особливості харчування, а й крововтрата, порушення всмоктування або певні захворювання.
Тому препарати заліза — вже наступний крок після розмови з лікарем та необхідних обстежень. А вдома має сенс почати з набагато простішого питання: що дитина насправді їсть протягом звичайного тижня, а не яким її раціон здається дорослим.
Джерела: AAP, МОЗ, healthychildren.org, ods.od, ВООЗ
