Всесвітній День донора крові було засновано у 2005 році на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я. 14 червня було обрано не випадково – в цей день народився австрійський лікар Карл Ландштейнер, який зробив революційне відкриття груп крові, за яке отримав Нобелівську премію у 1930 році. Завдяки цьому відкриттю переливання стало безпечнішим і рятує ще більше життів.
Мій особистий досвід донорства досить великий – я здавала кров 12 разів, хоча могла б і більше, бо іноді мене завертали через низький тиск, недостатній рівень гемоглобіну в крові, або занизьку вагу. Можу сказати, що це напрочуд приємне відчуття, коли ти розумієш, що допомагаєш врятувати чиєсь життя. Так і мені допомагали зовсім незнайомі люди, коли потреба в переливанні була неодноразово потрібна моєму чоловіку в період проходження ним хімеотерапії. Тому питанням донорства я цікавилась дуже наполегливо, і ось що знаю про його переваги.
В чому користь донорства крові для донора
- Оновлення організму
Кров – унікальна рідина, її нічим не можна замінити при значній втраті, але організм досить успішно відновлює втрачений (чи відданий) обсяг без будь яких негативних наслідків для донора. При цьому, віддаючи частину своєї крові, натомість ми отримуємо нову, свіжу і цілющу. За статистичними даними, опублікованими різними джерелами, регулярне донорство зменшує ризик тромбозів, серцевих нападів, подовжує життя та підсилює імунітет. Всьому цьому є наукове пояснення, але якщо просто, то організм, що регулярно втрачає певну медично обґрунтовано безпечну кількість крові, мобілізується для її відновлення, та генерує нову.
- Медичний огляд
Всі ми знаємо, що медогляди варто проходити регулярно – в тому числі, здавати загальний аналіз крові. Але хто з нас реально це робить? А перед тим, як потенційного донора допустять до кровоздачі, його обов’язково обстежать, перевірять кров, визначать рівень гемоглобіну, зважать, вимріяють тиск. Тобто, мінімальний безкоштовний медичний огляд донор проходить перед кожною здачею крові. Погодьтесь, це досить значний бонус, на додачу до всіх інших.
- Пришвидшена регенерація
Як працює наша кровоносна система лікарі знають дуже добре, і вже було проведено безліч досліджень, проаналізовані найрізноманітніші випадки, завдяки якім достеменно відомо, що регулярне донорство «тренує» кровотворні ограни, тому в разі значної крововтрати відновлення відбувається помітно швидше.
- Необхідність дбати про власне здоров’я
Донорство має деякі обмеження – не візьмуть кров у людини, що хворіє (навіть на ГРВІ), тим паче, при наявності більш серйозних захворювань, в тому числі інфекційних, при занизькому тиску (бо при втраті будь якої кількості крові тиск ще більше знижується), якщо приймаєте ліки, робили пірсинг чи татуювання. Хоча останнє – тимчасово унеможливлює здавання крові, але все ж таки… Тобто, донор має бути здоровою людиною старшою за 18 років, а в день здавання крові і напередодні – ще й правильно харчуватися та відмовитися від алкоголю та тютюну. Тож, стаючи регулярним донором ми маємо стимул вести більш здоровий образ життя.
- Моральне задоволення
Жахливі поді, що вирують в нашій багатостраждальній країні, змушують кожного з нас відчувати себе співпричасними. Допомога іншим, тим, кому зараз гірше ніж нам, може бути різною, а бездіяльність просто вбиває зсередини. Тому, віддаючи частину своєї крові, можна відчути трохи полегшення і відчуття, що вона врятує чиєсь життя. Донорської крові потребують діти і дорослі з онкологією, поранені бійці, люди, що травмувалися, навіть при пологах може знадобитися донорська кров. До речі – одна порція крові рятує трьох людей!
Міфи про донорство крові
Так, перший раз йти здавати кров може бути трохи лячно, особливо, якщо почути деякі безглузді «страшилки». У проєкті donor.ua спростували деякі з них:
Міф 1: Після здачі крові люди непритомніють
► Правда: Якщо людина не має протипоказань до донорства і правильно підготувалась до процедури, імовірність неприємних симптомів опісля дуже низька. Може виникнути короткочасне запаморочення або слабкість. Після донації варто залишитися у центрі крові на 15-20 хвилин, аби вам надали допомогу в разі необхідності.
Міф 2: Донорство крові допомагає схуднути
► Правда: Організм дійсно витрачає деяку кількість калорій на відновлення крові, однак ці енерговитрати не компенсують неправильного харчування та браку фізичної активності. Проте регулярне донорство надихає людей уважніше ставитися до свого здоров’я, наслідком чого може стати нормалізація ваги.
► Міф 3: Донором може бути лише людина з ідеальним здоров’ям
Існує ряд протипоказань до донорства крові — деякі хвороби та період відновлення після них, вживання певних ліків тощо. Але є й відносні фактори — скажімо, регулярному донору краще не палити, проте саме по собі куріння не протипоказанням, якщо не призвело до розвитку хвороб. Те ж саме стосується зайвої ваги. Більшість людей може здавати кров, хоча остаточне рішення приймає лікар під час попереднього огляду.
Міф 4: Під час донації можна заразитися
Для забору крові використовуються одноразові стерильні системи, тож донор заразитися не може. Навіть він сам інфікований, кров перевіряють на ряд захворювань, і в разі їхнього виявлення — утилізують. Тож для реципієнта переливання також є безпечним у цьому плані.
Фото: depositphotos
Читайте також
