У темряві кімнати здається, що дитина переживає сильний страх або бачить щось жахливе. Насправді ж у більшості випадків вона навіть не усвідомлює, що щось відбувається. Щоб зрозуміти, як правильно реагувати, важливо знати, що саме стоїть за цими епізодами і чим вони відрізняються від звичних нічних кошмарів.
Що таке нічні жахи у дітей
Нічні жахи (у міжнародній медичній літературі — night terrors або sleep terrors) належать до групи порушень сну, які називають парасомніями. Сюди ж відносять лунатизм, говоріння уві сні, сонний параліч тощо. Це стани, коли мозок поводиться «неузгоджено»: частина його вже активується, а частина все ще перебуває у глибокому сні.
Епізоди night terrors виникають під час повільного, глибокого сну, зазвичай у перші 1–3 години після засинання. Дитина ніби частково прокидається, але свідомість залишається «відключеною». Саме тому вона не реагує на слова, не впізнає близьких і не здатна заспокоїтися від обіймів.
Як виглядає епізод нічних жахів
Поведінка під час нічного жаху може бути дуже інтенсивною. Дитина може різко сісти в ліжку, кричати, плакати, важко дихати, пітніти, робити різкі рухи. Очі часто відкриті, але вони ніби не фокусуються на зовнішньому світі і не реагують на подразники. В такому стані дитина не реагує на батьків, не впізнає ні маму, ні тата, нікого.
Зранку, коли малюк і справді прокидається, він не пам’ятає нічного епізоду або пам’ятає його уривками, без емоційного забарвлення. Для мозку це був не сюжетний сон, а збій у переході між фазами сну.
У якому віці нічні жахи трапляються найчастіше
Найтиповіший вік для night terrors — від 3 до 8 років, хоча епізоди можуть з’являтися і раніше, і пізніше, але зазвичай тоді вони не такі інтенсивні і трапляються рідше. У більшості дітей поступово зникають із віком без лікування та наслідків.
За даними клінічних спостережень, нічні жахи трапляються у невеликого відсотка дітей, але через емоційність проявів здаються значно поширенішими, ніж є насправді.
Чому виникають нічні жахи
Єдиного чинника не існує, але лікарі та дослідники виділяють кілька поширених тригерів:
- нестача сну або нерегулярний режим;
- перевтома, емоційне навантаження, нові події;
- підвищена температура тіла під час хвороби;
- сімейна схильність до порушень сну.
Нічні жахи не пов’язані з психічними розладами й не свідчать про емоційні проблеми дитини. Це радше особливість у певному віці. Власне, деякі вчені вважають, що нічні жахи — ознака ще не остаточно розвинутої нервової системи дитини. Можливо саме тому, епізоди трапляються рідше з віком, а до пубертатату зазвичай взагалі припиняються.
Нічні жахи і нічні кошмари: у чому різниця
Ці два стани часто плутають, але між ними є принципова різниця.
► Нічні жахи виникають у фазі глибокого сну. Дитина не прокидається повністю, не усвідомлює подій і не пам’ятає їх зранку. Заспокоїти її під час епізоду майже неможливо.
► Нічні кошмари з’являються під час фази швидкого сну, коли формуються сни. Дитина прокидається, може розповісти, що їй наснилося, шукає підтримки й зазвичай швидко заспокоюється поруч із дорослим.
Це різні механізми, і підхід до них теж різний.
Як поводитися батькам під час нічного жаху
Парадоксально, але найкраща допомога — мінімальне втручання. Не варто різко будити дитину, трясти її або наполегливо намагатися заспокоїти словами. Це може продовжити епізод.
Завдання дорослого — бути поруч, стежити за безпекою і дати епізоду завершитися самостійно. Зазвичай це триває кілька хвилин, після чого дитина знову засинає.
Коли варто звернутися до лікаря
Консультація педіатра або спеціаліста зі сну потрібна, якщо:
- Перший епізод трапляється після 5 років;
- після 12 років нічні жахи не припиняються;
- нічні жахи трапляються надто часто;
- дитина наражається на ризик травм;
- з’являється виражена денна сонливість або проблеми з поведінкою.
У більшості випадків достатньо корекції режиму сну і зниження перевтоми.
Джерела: Sleep Foundation. Night Terrors: Causes and Treatment, NHS. Night terrors, NCBI