Пояснюємо, чому краще вибрати лікаря без наукового звання та жінку-хірурга.
1. Рідше буйте в поліклініках і лежіть у лікарнях
Щойно бігти до лікаря, щоб експерт дав свою оцінку ситуації, насправді не найкраща витівка. Про всяк випадок полежати в лікарні — тим паче.
З кожним роком заклади охорони здоров’я стають все більш небезпечним місцем через бактерії, стійкі до антибіотиків. Крім цього, у поліклініках та лікарнях просто більше людей із заразними хворобами, так що ви підвищуєте свої ризики підчепити грип або щось серйозніше.
Наприклад, людям похилого віку часто пропонують «прокапатися» для підтримки здоров’я. У цієї процедури мало сенсу, але багато ризиків зараження внутрішньолікарняною пневмонією. Поговоріть про це зі своєю бабусею, якщо їй подобається пускати ноотроп по вені для підтримки нервової системи.
А самі постарайтеся думати про ризики, коли плануєте візит до лікаря чи будь-яку процедуру. Можливо, у вашому випадку буде достатньо онлайн-зустрічі, а симптомам можна просто дати час і вони відступлять.
2. Якщо вибираєте лікаря, не дивіться його регалії
Ми в Україні любимо гучні звання, тому часто серед інших рівних обираємо лікаря за такими префіксами. Одна справа просто ЛОР, інша — завідувач відділення чи професор. Звичайно, регалії можуть говорити про високий клас фахівця. Але вони можуть означати, що наш лікар більше любить викладати чи організовувати охорону здоров’я, ніж практикувати і вчитися.
Читайте також: Чого можна добитися, якщо ходити пішки лише 10 хвилин на день: каже лікар
На жаль, у нашій країні вони нічого не означають. Є невелика кількість справді талановитих фахівців, які досягли успіху в науці та захистилися за улюбленою темою. Але часто кандидатів і докторів наук отримують, написавши дисертацію руками ординаторів або купивши текст, а якщо й пишуть чесно, то не заради науки, а щоб підняти вартість своєї консультації.
Хороший лікар спілкується з вами про вашу проблему, пропонує варіанти рішення на ваш вибір, підсвічує джерело, на основі якого він пропонує рішення і добре знає свій предмет. Для цього не потрібно бути професором чи кандидатом наук.
Захистіть себе від непрофесійності лікаря, якому ви можете довіритися просто через регалії. Як би це дивно не звучало, краще вибирати не по табличці на дверях, а серцем. Хороший лікар у нього обов’язково догодить.
3. Уточнюйте, чому вам рекомендують здати якийсь аналіз
Концепція «перевірити про всяк випадок» — не правильний підхід. Гіпердіагностика може змусити вас витратити зайві гроші та переживати тоді, коли не варто.
У приватних клініках лікарів часто мотивують через середній чек. Тож виписувати вам аналізи та брати їх можна просто заради грошей, а не тому, що вам насправді це потрібно.
Краще запитайте про кожне дослідження і запитайте, як на їх основі лікар прийматиме рішення. Якщо ви цього не зробите, ризикуєте витратити зайві гроші, час і сили, а може навіть нашкодити собі.
4. Якщо вибираєте хірурга, віддайте перевагу жінці
Якщо ви плануєте операцію, постарайтеся зосередитися на пошуку лікаря, який спілкуватиметься з вами про вас, а не розповідати про те, який він чудовий лікар. Це потужний індикатор того, що про вас справді подбають.
Хірургія дуже складна галузь медицини, де багато конкуренції, а практика напрацьовується роками. Проте вік хірурга також може нічого не означати. Молодий лікар може бути захопленішим, знати нові методики і більше сумніватися в собі, а його критичний погляд допоможе прийняти рішення на вашу користь.
Те саме стосується і жінок-хірургів. Чомусь вважається, що стояти біля операційного столу – чоловіча робота. Проте дослідження показують, що у жінок-хірургів після операцій рідше вмирають пацієнти. Одна із званих причин — вищий рівень емпатії та залученості до особистої історії людини.
Читайте також: Деякі харчові звички після 30 років сприяють атеросклерозу та хворобам серця
Заради своєї безпеки вибирайте хірурга, увагу та участь якого ви відчуваєте на собі.
5. Читайте про здоров’я, щоб ухвалювати усвідомлені рішення
Як би активно не розвивалася доказова медицина в Україні, ми все одно залишаємось заручниками патерналістичного підходу. Для багатьох докмед — це лікування за науковими джерелами, а не прийняття найзручнішого та найефективнішого рішення спільно з пацієнтом. Адже саме у розподілі відповідальності між лікарем і вами полягає інноваційність методу.
Але приймати рішення, якщо ви не орієнтуєтесь у питанні, важко. Для цього доведеться повчитися, почитати та розібратися. Тому, якщо ви серйозно ставитеся до себе та свого здоров’я, займіться самоосвітою. Якщо у вас є якісь хронічні захворювання, не переставайте самостійно досліджувати питання та стежити за дослідженнями та рекомендаціями. Всупереч жартам, хороші лікарі люблять начитаних пацієнтів, питання та уточнення.
Наукові джерела =>
Antimicrobial Resistance in Health Care: Causes and How It Spreads / CDC, source
Wallis, Christopher Jd et al. Association between patient-surgeon gender concordance and mortality after surgery in the United States: retrospective observational study / BMJ, source