Таким чином діагноз аденоїдит, або «збільшені аденоїди» ще не означає, що дитині потрібна операція: така тканина є в усіх малюків і допомагає їм захищатися від інфекцій. Видаляти її чи ні, лікар вирішує за тим, наскільки аденоїди заважають дитині нормально жити і розвиватися.
Що таке аденоїди і чому вони збільшуються
Аденоїди — це невелике скупчення лімфоїдної тканини за носом, у верхній частині горла. Вони є складовою імунної системи й їхня основна функція – затримувати мікроби, що потрапляють в організм із повітрям. Тому аденоїдна тканина іноді тимчасово набрякає, намагаючись боротися з інфекцією. Алергія також може призвести до її збільшення.
Найбільшими аденоїди бувають у ранньому дитинстві, приблизно з 4–5 років починають зменшуватися, а до підліткового віку здебільшого майже зникають. Тимчасово аденоїди можуть набрякати під час інфекції або через алергію.
Які ознаки свідчать, що аденоїди збільшені
Помітити проблему найлегше вночі, коли дитина спить поруч або в сусідній кімнаті, але і вдень прояви нікуди не зникають. До типових ознак збільшення аденоїдів належать:
- утруднене дихання носом, через що малеча дихає відкритим ротом, а губи й порожнина рота пересихають;
- хропіння, гучне дихання й неспокійний сон, інколи з короткими зупинками дихання (апное);
- гугнявий голос, ніби ніс затиснуто;
- неприємний запах з рота;
- повторювані інфекції носа та приносових пазух;
- часті отити, рідина в середньому вусі й, як наслідок, погіршення слуху.
Якщо дихання уві сні порушується тривалий час, це може позначитися на навчанні та поведінці, а в окремих випадках — на рості й роботі серця, а також спричинити нічний енурез. Тому про зупинки дихання вночі й про зниження слуху обов’язково розкажіть лікареві.
Як лікар з’ясовує, що причина саме в аденоїдах
ЛОР оглядає вуха, ніс і горло дитини та промацує лімфовузли на шиї. Для точнішої картини він може призначити рентген або обстежити носоглотку тонким ендоскопом, який уводять через носовий хід. А за підозри на апное перед операцією іноді потрібне ще й дослідження сну — полісомнографія.
Чи завжди аденоїди потрібно лікувати
Якщо дискомфорт у дитини невеликий, лікар може запропонувати просто зачекати, адже з віком аденоїди зменшуються самі. Коли ж симптоми помітно турбують дитину, він може призначити спреї з кортикостероїдами, що зменшують набряк, а за підозри на інфекцію — відповідні ліки. Добирати їх самостійно не варто, оскільки вибір залежить від причини набряку.
Коли аденоїди варто видалити
Операцію, яка називається аденоїдектомією, можуть рекомендувати, якщо ліки не допомагають, а проблеми зберігаються чи збільшуються і можуть призвести до неприємних наслідків: тривале утруднене носове дихання, апное уві сні (затримка дихання), повторювані отити або рідина у вусі зі зниженням слуху. Нерідко аденоїди видаляють одночасно з мигдаликами.
Операція вважається не складною, проте її проводять під загальним наркозом. Видалення відбувається спеціальним інструментом без розрізів, через рот, і триває близько 30 хвилин, а додому дитина зазвичай повертається того ж дня.
Відновлення займає від кількох днів до тижня: у цей час можливі біль у горлі та вухах, закладений ніс, тимчасова гугнявість і неприємний запах із рота, тому краще залишити крихітку вдома й обмежити контакти з людьми, які можуть бути носіями інфекції.
Ускладнення трапляються рідко, але все ж варто бути уважними до дитини і в разі кровотечі, зміні голосу, що не минає за кілька тижнів, чи при повторному розростанню аденоїдів, потрібно звернутись до лікаря.
Чи ослабить видалення аденоїдів імунітет
Хоча аденоїди є частиною імунної системи, їх видалення не впливає на здатність організму боротися з інфекціями, адже в нього вистачає інших способів захисту. Тож рішення про операцію ухвалюють разом із ЛОРом, спираючись не на сам розмір аденоїдів, а на те, наскільки вони заважають дитині дихати, спати й чути.
Джерела: NHS, KidsHealth, MedlinePlus