В Україні створено систему наставництва, закріплену зміцнено законом, який визначає правила, вимоги й обмеження. Чому наставництво — це так важливо? Кожна дитина заслуговує на підтримку і впевнений старт у дорослому житті. Завдання наставника — не змінити минуле підлітка, а поділитися життєвим досвідом, якого юній людині людини ще бракує, підтримати, показати, що вона здатна на більше, і що вона не сама в цьому світі. Це все те, що потрібно будь-якій якій дитині, але підліткам, які вже мають складний життєвий досвід, — особливо.
Бар'єри молоді – це не про слабкість. Часто це про досвід, у якому бракувало підтримки, довіри й людей поруч
16 липня 2026 року набрав чинності Закон України «Про наставництво», яким уперше на законодавчому рівні комплексно врегульовано інститут наставництва. Відповідно до нього, наставництво може здійснюватися щодо дитини віком від 10 до 23 років, яка є сиротою, або має батьків, позбавлених батьківських прав, чи живе в родині, але за складних життєвих обставин. В ньому визначено, хто, може бути стати наставником, а хто ні.
Хто може стати наставником?
Наставництво передусім за все має відбуватися в інтересах дитини, тому до потенційних наставників є певні вимоги, і їх небагато. Отже, наставником може стати доросла людина віком від 21 року, яка:
- проживає в Україні і має українське громадянство;
- має усвідомлене бажання стати наставником;
- пройшла курс підготовки й отримала позитивний висновок про можливість бути наставником;
- уклала договір про наставництво відповідно до вимог закону та інших нормативно-правових актів.
Якщо йдеться про дитину або молоду людину з інвалідністю, після успішного проходження курсу враховують, чи зможе кандидат у наставники забезпечити належну підтримку з огляду на її розвиток, спосіб спілкування, поведінку та потреби.
Бажання допомагати важливе, але саме по собі воно ще не робить людину наставником. Курс підготовки, позитивний висновок і договір потрібні для того, щоб підтримка мала зрозумілу форму та захищала і дитину чи молоду людину, і самого наставника.
Наставництво може здійснювати як людина, так і організація — індивідуально або корпоративно.
Хто не може бути наставником?
Обмежень значно більше і вони всі мають на меті захист дитини. Тож наставником не може бути людина молодша за 21 рік, а також:
- визнана недієздатною або та, чию цивільну дієздатність обмежено у встановленому законом порядку;
- яка не є громадянином України і постійно не проживає на території України;
- позбавлена батьківських прав, якщо ці права не поновлено;
- яка вже мала досвід піклування про дитину (була усиновлювачем, опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком-вихователем або наставником) та цю діяльність було припинено з її вини;
- з психічними розладами, зокрема внаслідок вживання психоактивних речовин та/чи з алкогольною, наркотичною або іншою залежністю;
- має захворювання, розлад або стан із переліку, затвердженого органом, що формує державну політику у сфері охорони здоров’я, якщо це встановлено медичним оглядом у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
- людина, засуджена за кримінальні правопорушення, або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість;
- за станом здоров’я потребує постійного стороннього догляду;
- перебуває в розшуку, під слідством або є підсудною;
- вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі і до якої за це застосовано адміністративне стягнення;
- громадянин держави-агресора та/або держави, щодо якої Україна застосувала секторальні санкції;
- людина, яка перебуває в шлюбі з громадянином такої держави.
Наставником також не може бути людина, інтереси якої суперечать інтересам дитини або людини, щодо якої може здійснюватися наставництво.
Які умови наставництва
Крім відповідності дорослого вимогам, важливо також враховувати права дитини, щодо якої планується наставництво.
- Дитина має погодитися з умовами та людиною, яка пропонує наставництво, та брати участь у процесі добору наставника;
- до прав дитини належать: повага до її гідності, приватного життя, особистих переконань, цінностей, а також культурної та релігійної ідентичності;
- отримання повної та достовірної інформації про зміст, умови здійснення наставництва;
- має право звертатися із заявами, скаргами або пропозиціями щодо наставника чи його дій;
- інформація щодо персональних даних дитини надається лише в обсязі, необхідному для забезпечення ефективності наставництва, і наставник не має розголошувати її третім особам.
- дитина може вимагати припинення наставництва у будь-який момент за власною ініціативою.
Якщо умови вам підходять, що далі?
Наступний крок — подання заяви та проходження курсу підготовки. За результатами курсу надається висновок, а далі укладається договір про наставництво.
Джерела: Асоціація наставництва, Деякі питання організації та здійснення наставництва
Читайте також
